Вирішила познайомити українського читача з Ґуставо Адольфо Беккером. Геніальний поет іспанський поет-романтик рос. стаття у вікіпедії.

Ці дві чудові пісні за настроєм схожі до чудового вірша нижче

Enjoy!;)

ІІІ

Стрясання чудернацьке,
Що збуджує ідеї,
Наче безладні хвилі
Штовхає гураґан;

Щось у душі шепоче,
Здіймаючись у гору,
Так виверженням лави
Загрожує вулкан;

Безформні силуети
Істот невірогідних,
Неначе крізь завісу
Пейзажів каламуть;

Барвисті переливи,
Які в повітрі схожі
На часточки веселки,
Що в сяєві пливуть;

Думки, що слів не мають
Слова, які без сенсу,
Каденції без ритму
Сумбурні в метушні;

Спомини, забаганки
Речей, що не існують
Веселощі раптові
Передчуття журні;

Знервована дієвість
Що без застосувння
У леті без гнуздечки
Коня палкий нестрим;

Безумний пломінь дух
Що пристрасно палає
Божественне сп’яніння
Творця що править ним…

               Натхнення є таким!

У мозку сильний голос
Уговтує безладдя
А з-поміж темних тіней
Вже світло вирина;

Гнуздечка злотосяйна
Приборкує потужно
В оскаженілім леті
Прудкого скакуна;

Вузький промінчик світла
Думки у сніп’я в’яже
Роздерши хмари, сонце
Здіймається увись;

Рука розумна, мовби
Перлини у намисто
Збирає слів пучечки
Щоб сенсові дались;

Гармонія знаходить
Потрібні темп і розмір
Аби примхливі ноти
Зібрати у вінець;

З пластичною красою
Близьку до ідеалу
Вирізблює статую
Із каменю різець;

Довкілля, де ширяють
Думки круговерті
Їх вабить і гуртує
Принадливий полон;

Потік де буйні хвилі
Гамують спрагу жару
Оаза що для духу
Потужний бастіон…

              Таким є наш резон!

Завдаючи поразки
У битві їм обом
Спроможний тільки Геній
З’єднати їх ярмом.

перекладач  Григорій Латник

Тепер згадайте Антонича. Вони, до речі, сучасники. У наступному пості скину їх обох для наглядності

http://www.analitica.com/bitblio/becquer/rimas.asp