Я дуже люблю цей формат медіа. Великою мірою англомовні подкасти вплинули на моє світобачення, розуміння глобальних процесів. А подорожі, зокрема Україною, дали можливість побачити локальний вплив цих процесів. Цим постом я сподіваюся, що люли стануть трохи більш свідомими і побачать, що мої тривоги не є безглуздими
Strava мені сьогодні запропонувала долучитися до крутезної акції #ЛюдськіПерегони - глобальний виклик за кліматичні дії на знак солідарності з людьми, які цього найбільше потребують.
Давно не воювала з продавцями за кульочок. Цей мене добряче роздратував. Не пам'ятаю коли востаннє мені траплялися такі вперті продавці, як він. Більшість же хвалить
Два дуже типові діалоги, прямо класика. Єдине що, у першому моя репліка незвична. І перший діалог став класикою буквально років 3 тому. Люди, які зі мною ходили за покупками, кажуть, що я агресивна. Але як інакше??? Злить, що відповідальність, зрештою, лягає на тендітні плечі кінцевих споживачів. А корпорації і надалі розповідають про те, які вони соціально відповідальні.
До Міжнародного Дня Землі подивіться цей прекрасний фільм. Кадри у фільмі змушують затамувати подих, сидіти з широко відкритими очима, жадно ковтаючи цю неймовірну красу. На останок - красива пісня Love Song to the Earth
Цей захід пройшов успішніше, ніж я могла собі уявити. У четвер ввечері у нас було всього 2 пари взуття. У п'ятницю на момент страйку у нас було 70 пар взуття!! До нас прийшли журналісти з усіх можливих стрийських медіа. Я емоційно розказала їм що потріібно терміново щось робити для протидії зміні клімату, точніше для призупинення та адаптації міста. Що зробило цей захід справді успішним, так це знайомство із заступником міського голови.
Дуже важливий нарис із мого життя. Голосно звучить, правда? Як на мене, трохи занадто. Але то правда чистісінька. Кілька місяців тому мене завербували у лави кліматичного руху Fridays For Future (той, що Ґрета Тунберґ почала). І от я докотилася - назбирала купку підлітків з палаючими очима і ми організовуємо страйк за клімат у нашому Стрию.
Для чого нам взагалі зберігати цих всіх тварин і рослин? Ми ж, ніби, прекрасно собі живемо у місті, де є парки, голуби і висотки, купуємо їжу в супермаркеті, їздимо на автобусах чи автомобілях. Навіщо нам ліси? І до чого тут звірі до лісу? Якщо коротко, то ми дуже тісно взаємопов'язані. А якщо трохи довше, то розказую як.
Копія емейл розсилки самвидаву "Батенька, да вьі трансформер". каждый день на земле тихо, тайно, вдали от миллионных глаз социальных сетей и медиа происходит хладнокровный геноцид. Ежедневно люди уничтожают и выбрасывают 1/3 выращенных и произведённых продуктов; почти половина овощей и фруктов (45 %) с ферм отправляются прямиком на свалку или корм животным. Причина? Они не очень классно выглядят.
розказую як мені карантинується та історію про те як я намагалася переконати сусіда не розпалювати вогнище