Ви знали, що в Сомалі  Ісламісти у 2010* заборонили співати і слухати музику на публіці? Усі, крім двох державних радіо, перестали грати навіть джинґли. Натомість, щоби оголосити програму включали звуки пташок, велосипедів чи війни (що не було складно у їх умовах) для оголошення новин. Музикантів часто просто вбивали, слухачів заставляли ковтати їх картки пам’яті.

Це тривало як мінімум 3 роки. Зараз, ніби, вже можна офіційно, але не всім подобається відміна цієї заборони, тому випадки жорстокого ставлення до виконавців музики усе ще трапляються.

Виявляється, Сомалія – не єдина країна, де уряд утнув подібну дурню.  В Ірані теж заборинили виконувати музику, а в Північній Кореї  все ще сумніше. Загалом, як це не дивно, в багатьох інших, навіть “західних” країнах просто є строга чи не дуже цензура на те, яку музику грати. Проте, очевидно, що не можна заборонити музику. Є кілька проектів, які так і називаються “Музика заборонених”

Історії про цей період в Сомалі та ще дуже багато цікавих історій я почула у моєму улюбленому подкасті Hidden Brain. А деталі про цю історію та інших заборонених музикантів я вже дізналася з пошуку. Ось ще кілька посилань, кому цікаво. Обидві статті містять музику, яку заборонили:

http://daily.redbullmusicacademy.com/2016/09/the-movements-against-music

One Rhythm, One Planet: Music from the Banned Countries

* У даному випадку я вживаю цей термін маючи на увазі політиків, тобто політичний Іслам,  може навіть Ісламофашизм, але не послідовників релігії загалом