https://www.youtube.com/watch?v=Yrtjq1ASpk4

“Одержимість”
Нещодавно натрапила випадково. До кісточок пробирає!
Брат цікаво описав цю композицію – тільки звикнеш до мелодії, як тут раптом все обривається. Тобто, тут дуже різки переходи, неочікувані. Мені це дуже подобається в музиці, в мистецтві та й у житті загалом – спонтанність.
До речі, як і з Бекером та Антоничем можна провести паралелі, точніше, точки перетину, так само і тут я проводжу перетин з П’яцоллою і, відповідно Вівальді (деякими композиціями). Коли вперше почула наживо, то емоції були такі ж самі сильні (про нього у наступному пості). Хоча, вікіпедія пише (стаття у вікіпедії Eugene Ysaye (eng), українська стаття), що кожна із сонат для скрипки присвячена видатному скрипалю. Ця присвячена французу Жаку Тібо, сучаснику Ежена Ізаї. Про нього теж в одному із наступних постів (якщо музика сподобається)

Поки робила пост, шукала, то виявила, що прослухала тільки прелюдію. Ось тут – повна соната у виконанні японки по імені Мінамі

http://www.youtube.com/watch?v=fvlYXq0juN8

 Вона також грає інші його сонати, теж дуже красиві. Проте, вони не так вразили мене як Obsession. А це – стаття про цю сонату