Ліна Костенко

Натрапила на її пост у фб. Не можу сказати, що прихильниця її поезії, але краса цього вірша зачепила! Вирішила сюди зберегти, щоби не загубився серед інших постів Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить, і раптом озирнусь, а це вже роки…