Якийсь дивний, галімий трохи початок року.. У мене ще такого не було в житті. Друг помер. Дізік був хорошим, Будда Дізі. Я не знала його довго і дуже добре, але достатньо, щоби побачити, що він дуже хороший. І музику класну мутив як в Ґодо, так і в Кемі. Сніг випав. Гарна така, красива, спарвжня сніжна…
ілюзії
а найбільш образливо навіть не за свій новенький велосипед, який я вже встигла полюбити. Найгірше те, що ці всі кілька сотень смертей молодих, розумних та красивих хлопців, цвіт нації здаються просто марними.. І ніякі вибори нам не допоможуть, доки ми не поміняємо себе! Яка різниця хто там "на верху", якщо тут "внизу" нічого не міняється.…