Щось не те зі світом відбувається.. Ні, ну серйозно. Ще з самого початку року. Спочатку Дізік помирає, потім друг переїжджає до Києва раптово і без попередження (ніколи не любила це місто), я руку ламаю, півтора місяця з вертольотом, один на грані депресії, інша в секту потрапила, вертольот не допоміг, мене оперувати будуть ну і в країні війна не припиняється, а люди кантужені повертаються … Я, звісно, намагаюся не думати про це, але мені страшно!!!!! Люди!!!!! Я до смерті боюся!!! Особливо кров з вени здавати….
Добре, що Принцеса завжди поруч… Та й інші друзі і родичі пам*ятають і знають як мені їх зараз треба. Дякую вам всім, кохані мої! Без вас я би точно впала у відчай і навряд чи би встала. Хтось каже, що all you need is Jesus, але таки Ленон не помилявся all you need is love, любов та увагу друзів і рідних.
Настя, я побачила, що в цьому пості йдеться про мене, тож хочу одразу відповісти. І не важливо, що це в такій формі, на жж – я відчуваю, що маю сказати написати тобі це тут і зараз. По-перше, висловлюю глибоке співчуття з приводу твоєї травми. По-друге, щиро прошу пробачити мене, якщо я тебе чимось образила – я люблю тебе, як свою подругу і бажаю тобі найкращого і найшвидшого одужання. Я довго думала про твою травму і про те, як тобі можна допомогти. І мені здається, що перш за все тобі потрібна саме духовна підтримка, бо ти маєш такі душевні терзання, які ти описала вище. Мені навіть дещо ніяково з приводу того, що можливо раніше я була з тобою не до кінця чесною у своїй вірі, бо часто змовчувала, коли хотілось говорити. Маю визнати, що я християнка і бажаю практикувати свою віру і не мовчати про неї. І не бажаю бути дискримінованою через свою любов до Ісуса. Якщо я ділюся з тобою чимось, даю якусь пораду – це справді те, чим я живу, у що вірю. Це всього лиш порада, яку ти можеш або прийняти, або відкинути… Ісус любить тебе. Любов не знає меж – відстані і часу. Хтось на відстані може давати тобі більше тепла ніж той, хто поряд. Я вірю в силу молитви. І в те, що Бог дав тобі це випробування, щоб ти зцілилась не тільки фізично, але й духовно. Не знаю, як ти сприймаєш все те, що читаєш зараз, але я відчуваю, що це саме ті слова, які я маю тобі сказати…
Дякую, Юльця! Я тебе теж дуже люблю! Тобі нема за що вибачатися. Я відчуваю, що ми таки мусимо поговорити про дуже багато речей і нарешті подивитися New Girl! Ми вже дуже давно не спілкувалися наодинці. Я таки ще буду вдома цього тижня, тому забігай, тільки попередь, щоб ми таки наодинці змогли поговорити