Цікаві такі закиди “шо ти начитаний сильно?!”, “мудра дуже, та?!”

Якось язик не повертається заперечити. Тому я кажу “ну, так. Не бачу у цьому нічого поганого” що злить співрозмовника, який не знає що мудрого відповісти, бо недостатньо начитаний.

З якою метою їх висловлюють? Невже цим справді хочуть образити?? Мене особисто якось аж гордість пробирає і, навіть, зневага до співрозмовника.

Звідки взагалі пішли такі закиди?