Є у мене дві дуже хороші подруги Юлі, які мене час-від-часу “розчехляють”. Сьогодні мала чудову нагоду поспілкуватися з обома.

Скажу, що складно так з такою штукою як у мене ходити, навіть просто жити. Дуже складно і фізично і морально. Але пост не про це. Одна з Юль мене розчехляє коли я довгий час займаюся чимось, що приносить мені мало користі і забирає дуже багато зусиль. Ця Юля, Юлька, доволі жорстка і  прямолінійна, за що я її і люблю. Друга Юля, Юльця – зовсім інша у цьому плані, м*якша. Юльця – багата на геніальні ідеї, вони особливо фонтанують і у мене коли ми спілкуємося наживо чи, хоча би по телефону. Багато життєво важливих рішень приходять нам обом по шматках під час розмови. Ось так і сьогодні – перша мені трохи копняків надавала, а друга заспокоїла, відволікла і повела за руку у тому ж напрямку, куди копала перша.

А висновки, які я зробила – треба більше зважати на власні інтереси. Але найважливіше – у мене зараз чудова нагода розібратися зі своїм життям, розставити пріоритети, вибрати найголовніше і відкинути все, що тягне до низу як моя теперішня конструкція. Зараз доволі складний період у моєму житті, але потім я буду літати, я полечу вище ніж до того. Інколи таки треба дуже сильно впасти, щоби потім вище підлетіти і швидше летіти.

Peace & Love to Your Hearts!

намагаюся не бути екзгібіціоністкою