Якийсь дивний, галімий трохи початок року.. У мене ще такого не було в житті. Друг помер. Дізік був хорошим, Будда Дізі. Я не знала його довго і дуже добре, але достатньо, щоби побачити, що він дуже хороший. І музику класну мутив як в Ґодо, так і в Кемі.
Сніг випав. Гарна така, красива, спарвжня сніжна зима, така як я люблю. Довго чекала снігу, зими і тут таки сталося – Новий Рік був таким гарним, сніжним! Навіть досі сніг лежить і час від часу падає. Підозрюю, що навіть Різдво буде сніжним, таким як я люблю.
В Елі, дівчинки зі Стрия, з якою колись дружили мама захворіла на рак.. Хіміотерапію роблять в Будапешті. Збирають гроші. Закинула їм трохи. Сподіваюся її вилікують, сподіваюся вона хоче жити.
В Оксани Дмитра із “Землі Талантів” помер на днях двоюрідний брат, теж молодий.
Після цього я зрозуміла, що треба частіше бачитися з дорогими людьми і ні в якому випадку не можна нехтувати особистим життям. Треба частіше зв’язуватися з близькими, хоча би просто запитати як справи, як здоров’я фізичне, психічне! Треба частіше говорити людям, як ми їх любимо, які вони хороші і які ми раді, що маємо їх у своєму житті! Інколи це може врятувати життя..
В країні війна. Країна в жопі. З нас беруть військовий податок десь 1,5%. Але армію і на далі забезпечує простий народ особисто, повністю забезпечує. Якби не гроші, що збирають волонтери, якби не їжа, медикаменти та одяг, всі наші солдати давно би позамерзали. А може би просто послаи всіх нафіг… І війна би зупинилася.. Вроді нова влада, але толку з того.. Все те ж саме.. Вони не зацікавлені у реальних змінах. А ті, хто реально хоче щось змінити не має достатньо впливу, бо ще надто молоді. Таке враження, що ми як риба, пливемо проти течії і, в результаті стоїмо на місці, товчемо воду в ступі.
Проте, є один позитив, ще один, крім снігу. Я зрозуміла яка людина мені насправді дорога. Та людина була завжди поруч. Завжди, коли її потребувала. Завжди підтримувала і в горі і в радості, як то кажуть. Я дала їй зрозуміти, що я це ціню і хочу бути ближче. Що ж, сподіваюся її це не відлякає… Тому, поки що це – позитив. Дуже сподіваюся, що воно позитивом і залишиться.
Happy New Year!