На фото якась нова українська соціальна гра. Але пост не про гру, звісно. Просто не змогла знайти нічого кращого.
Що означає “бути жінкою”? Що мене робить жінкою? Геніталії і молочні залози? Чи спідниці та сукні і каблуки та біжутерія з блискучими камінцями?
Коли дівчина стає жінкою?
Коли вона втрачає цноту, тобто має перший сексуальний досвід з проникненням? Є багато людей, медиків у т.ч., які вважають, що такої речі як “дівоча пліва” не існує (бачила навіть TEDx на цю тему), але мої гінекологи кажуть, що це фігня. Кому вірити? На разі більше вірю своїм лікарям, проте не відкидаю цю гіпотезу.
А якщо жінка-дівчина-людина ніколи не мала і не планує мати стосунків з чоловіком, але мала секс з іншою дівчиною-жінкою-людиною? Чи якщо вона монахиня і ніколи не мала ніяких статевих стосунків (і таке буває, мабуть)? Чи вона стає жінкою з віком? У скільки років вона стає жінкою?
А якщо дівчинку (з)ґвалтували ще до того, як у неї почалися місячні? Чи якщо вона в рабство потрапила (що, в принципі, майже те ж саме). То вона стала жінкою тоді, коли сталося “проникнення”? Чи коли вона за власним бажанням “пізнала” чоловіка? А якщо такого бажання у неї так і не виникло?
Чи стає дівчина жінкою після першого сексуального досвіду за власним бажанням у, скажімо, 13 років? Чи жінками стають у певному віці? Чи стають жінками коли одружуються? Навіть одружуючись у 7 років, у 9 років, хай навіть у 13 років? Буває ж видають заміж дівчаток за чоловіків, які могли бути їх прадідами по-віку.
Чи стають жінками коли народжують дітей? Навіть якщо у 12 років? А що як у неї ніколи не було дітей і вже не буде? Чи якщо перша дитина померла і більше вона не могла завагітніти? А коли є діти, але не біологічні, а прийомні? Але у тебе ніколи не було і не буде стосунків з чоловіками? А якщо ти приділяла своїм племінникам чи похресникам, чи сусідським дітям більше уваги та любові, ніж їх рідна мама і вони тебе іноді навіть так і називають, але знову ж таки, у тебе ніколи не було статевого контакту, так склалося (припустимо дитячі травми)? То це робить тебе жінкою, чи все ще ні?
Часто жінки навіть за 50 називають одна одну “дівчата”. Мій брат каже, що зазвичай всіх жінок, не залежно від віку, називає “дівчата”, не “жіночки”. Буває чую від мами про її коліжанок “мої дівчата”. Але їм усім близько 50 і більше, і у них всіх є діти, яким за 20, у багатьох навіть внуки є. То наявність внуків робить їх уже бабцями? Але ж вони себе називають “дівчата”… То вони просто не хочуть визнавати, що вже немолоді? Хоча, для внуків вони таки “бабці”, а для своїх дітей вони не ще ніби-то і не старі, принаймні не на стільки, щоби про них думати як про бабцю-дрипцю. То вік тебе робить жінкою?
А що коли людина народилася з чоловічими геніталіями, але відчуває себе жінкою-дівчиною? А якщо ця людина ще не зробила операції по зміні статі? То це ще не жінка, а чоловік? Дивилася колись давно ще по телевізору історію хлопчика, з якого лікарі вирішили зробити дівчинку після “невдалої” операції обрізання крайньої плоті. Але природа почала брати вгору і батьки дитини після третьої спроби самогубства дитини сказали, що вона насправді є він. Зрештою, ця людина у 38 років вчинила вдалу спробу самогубства. То ця людина була жінкою?
Що означає “бути жіночною”, “бути красивою”? Чи одяг та прикраси робить тебе такою? Якщо дівчина-жінка-людина одягає переважно тільки сукні та спідниці, але вона не є привабливою, тобто чоловіки нею не цікавляться як потенційною партнеркою для сексу-життя, то вона все-одно жіночна і красива? А якщо навпаки – дівчина у своєму гардеробі не має жодної спідниці чи сукні? То вона не красива, не жіночна? Навіть якщо вона приваблює чоловіків?
Може це щось у жестах та манерах? Що саме? Не вживати матюки? Я от не можу собі дозволити матюкатися українською чи то російською і мені неприємно, коли при мені вживають ці слова. Але англійською чи німецькою – будь ласка, прошу дуже. То це вже робить мене менш жіночною? Чи може таки ні, бо ж то іноземна мова? Навіть якщо я користуюся нею кожен божий і небожий день і вона мені стає рідною?
Деякі люди прихильники традиційної культури вважають, що певні види праці роблять тебе менш жіночною, зазвичай мають на увазі фізично важкі і брудні. Але ж виховувати дітей, носити їх на собі, носитися з візочком – то не легше, ніж навіть раз чи два на тиждень замести хату, то часом важче, ніж в зал ходити, та і прибирати за малою дитиною теж не дуже чиста праця. Цікаво, які ж тоді це види праці? Кажуть, що жінка має бути вдома, все робити по дому, “берегти родинне вогнище”, а чоловік має “полювати”, тобто на роботу ходити. Але дуже часто ця праця по-дому і справді є значно важчою, ніж праця чоловіка заробляння грошей. Не раз чула, що у деяких “менш цивілізованих” країнах жінка має іти за водою не 1 кілометр, а потім наготувати їсти, прибрати вдома, купити продукти, доглянути за дітьми, а в кінці дня ще й за чоловіком. А коли до стоматолога раз в житті пішла на півдня і тому не встигла наварити їсти, то потім ввечері дістається від чоловіка за те, що його не нагодувала. (Не пам’ятаю де чула чи читала, але розповідав стоматолог, який у відпустці вирішив поволонтерити десь у Південно-Східній Азії)
У деяких країнах жінки не мають права бути на вулиці без чоловіка. На базарі їй нічого не продадуть, навіть якщо чоловіка нема вдома, навіть якщо вона вдова і сирота. Але це вже трохи інша історія, про яку я дізналася з мультфільму Breadwinner (Хлібодавець). Суть в тому, що жінка в кінці дня буває так втомлюється, що вона вже не має ні часу, ні енергії думати про те чи вона красива. То вона вже не жіночна, навіть, якщо виконує усі свої жіночі обов’язки? Деякі культури забороняють жінкам отримувати освіту, деякі чоловіки вважають розумних жінок непривабливими. Як тут тоді? Дехто вважає, що жінка не повинна займатися важкою працею. Але ж як тоді бути тим, від кого це вимагає культура та обставини?
Чи догляд за собою робить тебе більш жіночною? Тобто користування кремчиками, масками, макіяжем робить тебе красивою? Навіть якщо я це роблю, бо мені не подобається моє тіло і за допомогою цих кремчиків, масок і макіяжу я намагаюся це змінити, чи хоча би приховати? А якщо жінка вирішила не зафарбовувати свою сивину? Свідоме рішення, вирішила прийняти той факт, що вона старіє. То це робить її менш привабливою, красивою? Чому якщо чоловік приховує сивину, то це – жіночність, а коли жінка не приховує сивину, то це – поганий догляд за собою? А як на рахунок гоління ніг і пахів під руками та між ногами? Дехто вважає, що і це є неприйняттям свого тіла. Проте багато хто вважає що це – догляд за собою. Але так подумати, велика кількість жінок на цій планеті просто не має можливості голитися, та і потреби теж.
Уявлення про красу завжди мінялося з історією та географією. Зараз слов’янські жінки, на мою думку, більше приділяють увагу до зовнішнього вигляду, ніж Західно-Європейські чи Американські. І, в принципі, кажуть, що “наші” дівчата найкрасивіші у Європі та поблизу. Але у деяких племінних поселеннях жінки крім того, що ходять голі, вставляють у нижню губу мисочку, або ж видовжують шию кільцями. І це для них є проявом краси. А для нас, “цивілізованих людей” це – дикість.
Дехто каже, що краса це те, як ти почуваєшся. А як я маю почуватися? Я маю собі подобатися, так? А якщо я собі дуже подобаюся, вважаю себе просто неймовірно прекрасною та привабливою, але інші так не вважають, то що тоді?
Ми з Мікою збираємося подорожувати велосипедами по Україні все літо і мене непокоїть, що я можу стати менш жіночною. Я не зможу носити свої улюблені спіднички та сукеночки так часто, як у місті ( добре, хоч декоративну косметику не дуже люблю і без того). Це робить мене менш жіночною? Я буду багато фізично “працювати” крутячи педалі “через гори і долини” як співають Фолькнери (сім’я веломузикантів, теж зі Стрия). Буду брудна, спітніла і митися буду переавжно у холодній воді відкритих водойм. Коротше, буде дуже багато фізичного дискомфорту.
Міка заохочує мене спробувати залишатися жіночною у дорозі, адже це може стати моєю “фішкою”, це буде щось унікальне, про що я буду писати і, можливо надихати інших дівчат-жінок відправлятися в дорогу. Більшість дівчат-жінкок, що багато подорожують бюджетно (автостопом, велосипедом, дешевим наземним транспортом), не роблять акуратних зачісок та макіяж, не носять красивих спідничок та сукеночок. Він каже, щоби я поговорила про це з іншими дівчатами-жінками в дорозі на велосипеді. Але я от вагаюся, не знаю як підійти до цієї теми, що саме їх запитати. Я боюся, якщо я це скажу прямо, то їх це може образити. Але може вони і не задумуються на цю тему і їм байдуже?
Ось так, роздумуючи як підійти до цього питання, я вирішила спершу задати собі і вам ці питання. Будь ласка, пишіть у коментах свої роздуми-відповіді чи може нові питання. Це дуже важливо для мене! І підписуйтеся (внизу після коментарів є кнопочка) та розповідайте друзям.
П.С. На якому із цих фото я є найбільш жіночною? Чому ви так думаєте?
Хм…. Питань дуже богато і практично всі не з легких….Хотілось би зупинитись на кожному питанні, але для цього потрібно приділити богато часу. До цього повернусь пізніше…. Що до останнього питання… Я хочу задати тобі зустрічне питання – на якому фото ти вважаєш себе більш жіночою і чому? Далі буде….
Ти можеш відповідати по одному 🙂
А щодо твого питання, я собі найбільше подобаюся у синій сукні, але чи я там найбільш жіночна – складно відповісти. Мені здається, що на тому фото я найбільше відповідаю сучасним стандартам краси. З іншої сторони, на фото з цибулинкою, у протигазі та в окулярах я ніби кидаю виклик цим стандартам.
На мою думку жінка старається гарно виглядати для того, щоб отримувати компліменти, тим самим підвищити свою самооцінку. Але є такі жінки, що не потребують компліментів, але тримаються дуже самовпевнено. В народі звичайно таких не люблять, але їм на це начхати… Є також неймовірно красиві від природи, але дуже скромні і самокритичні і зайва увага до них не робить їх щасливішими. Буває також, що природа не нагородила красою, але нагородила добрим серцем і скромністю і всі оточуючі захоплюються нею. Виникає питання – Чи компламенти чоловікам роблять їх жіночими? Чоловіки також люблять компліменти… Отже! Мій висновок такий:
Жіночий одяг, манери і макіяж роблять жінку жіночою, і навпаки -чоловічий одяг і чоловічі манери роблять чоловіків. Внутрішній світ і дії роблять людину не залежно від статі.
Мені ти подобаєшся більше також у синій сукні, але не тому що ти там виглядаєш красивішою, а тому що ти там почуваєшься красунею і про це говорить все твоє тіло і жести. Але я впевнена, що ти отримуєш різні оцінки. Кожний буде оцінювати по тій категорії, яка йому найближча. Це може тебе ще більш заплутати… Тому питай тільки тих, чия думка тобі важлива.
Дякую за твої думки, мама! Щодо компліментів і гоління, я читала на сайті львівської феміністичної організації, що згідно опитувань, жінки одягаються красиво і голяться, бо вони почуваються більш впевнено, але деякі жінки вважають що це все – прояви неприйняття себе.
Мені особисто здається, що це все – свого роду костюм для певної ролі. Залежить від того як я хочу почуватися у тій чи іншій ситуації, яке враження хочу справити на людей, я буду по-різному одягатися і цей одяг мені допоможе відповідно почуватися. Наприклад, я не можу собі дозволити вийти на заняття до своїх учнів у своїй улюбленій піжамі корівки (суцільний комбінезон з носом і ріжками на капюшоні, якось зроблю селфі і додам у пост), хоч вона мені дуже подобається і мені дуже затишно в ній. Але я знаю, що мені буде некомфортно при учнях і їм теж, скоріш за все, буде некомфортно мене бачити у такому прикиді, буде трохи когнітивний дисонанс. Я навіть в магазин так не можу вийти, бо є імовріність наткнутися на учнів чи їх батьків і це, скоріш за все, змінить їх уявлення про мене у, можливо, не дуже вигідну для мене сторону.
Мені подобається те, що ти сказала про фото у синій сукні – я про це не думала, але ти цілком права. Я не отримувала різних оцінок, бо мало хто бачив це фото, а ті, що бачили – близькі і їх думці довіряю.
Мабуть таки краса це – коли ти почуваєшся красивою, а зовнішня отрибутика може підсилити (або ні) це відчуття.
I like it when you get philosophical 🙂
I think you look most feminine in the “mommy dress” you Serbian friend gave you. But that’s just because that’s what i’ve been taught ‘feminine’ is.
I don’t believe there is a universal definition of it, and what i encouraged you to do was not exactly “to try and remain feminine on the road.” What i think you should do is to identify what is important for you to keep, and find ways to have it on the road — you can refer to it as your femininity if you want. And if that intersects with what other women or people, in general, understand as their femininity, it could be of great value to them to see that it’s possible to keep that in spite of the physical discomfort and other subversions of conventional notions of femininity.
Thank you, Mika, for your comment! Another thing to think about, another piece of the puzzle. Waiting for a fem activist to comment – I’m really curious about what she has to say on this topic.
I agree in general… But then I remind Women’s Bike Parade. In announcement they wrote: dress-code – dresses and skirts and don’t forget your charm at home! And this was a big issue, because – yes, they encourage women can’t live without dresses and heels to use bicycle. But it makes pressure on women to wear uncomfortable clothes and shoes and continue suffering (it is fact – feminine clothes are comfortable only when you are pose for photo! – not to say about sports). They’re like saying: hey, you can continue to wear these instruments of torture even when you ride a bike, isn’t it great?
And then we have question – why those women can’t live without dresses and heels? Maybe because they’ve been told that they not good enough without it? (like – sweetheart, nobody will marry you if you look like that)
So I want to shout out loud for women: you will be great and loved whatever you wear and whatever you look
Я б пішла далі і запитала себе, чому конкретно мені (тобі) хочеться бути жіночною? Чи ти отримувала більше компліментів і почувала себе більш впевнено через типові жіночні образи? Чи тобі казали фрази “ти виглядаєш так жіночно” виключно в якості комплімента, і для тебе це закріпилось як щось позитивне (вдягнути сукню = отримати схвалення оточуючих). (авжеж казали! що ще казали?)
Не можу всерйоз перейнятися питанням, тому що мене тривожить таке формулювання “хочу бути жіночною”, воно мені звучить як нав’язана суспільством рамка, обмеження – ідея про те, що ти не будеш почувати себе комфортно, якщо, маючи вульву, заб’єш хєр (гра слів) на традиційну фемінну гендерну роль (і гендерний перформанс або дисплей – так називаються зовніші прояви гендерної ролі)… і будеш виглядати як ЛЮДИНА, або як ніхто до тебе.
Але загалом я думаю, що твоє питання про те, як зберегти комфорт в дорозі. Ти маєш право на комфорт і дбати про це в будь-який спосіб. А також маєш право на те, щоб забити хєр на жіночність заради цікавої подорожі, і не перейматися. Знаю також жінок, які підходять до цього питання більш грайливо, ніж я – вдягаються фемінно не через страх іншого вигляду і неприпустимість для себе іншого, а того що це такий собі маскарад.
Про питання транс-людей: штука в тому, що “відчувати себе дівчинкою” (коли в тебе чоловічі геніталії (там насправді все складніше, на даний момент відомо 6 ознак статі, і це теж конструкт(ор)) – це просто-напросто віддавати перевагу набору гендерованих практик. Тобто думаючи “хочу бути дівчинкою” людина має на увазі, що хоче вдягати сукні, виховувати дітей, бути ніжною, елегантною і тд – всі ці речі, які змінюються майже так само, як мода і уявлення про красу. Тому твоє питання так чи інакше про те, щоб потрапляти в сьогоденні уявлення суспільства, які ти засвоїла (і так само можеш перезасвоїти – деконструювати – якщо є бажання).
Можливо, в дорозі тобі буде корисним подумати над питанням “чи втрачаю я своє “я”, відомвляючись від звичних фемінних практик?”