На цей вірш мене надихнув дуже красивий Італійський фільм “Велика краса” Паоло Соррентіно. Не скажу, що фільм захопливий, бо ці всі розкоші Риму залишають по собі шлейф меланхолії.

Що є зміст,
Коли слова пусті?
Лиш би не пропити свій талант,
Лиш би не проспати.
Профукати ж можу
І просрати.

Кажуть краса врятує світ.
Мені вже не поможе
Я забула як молитись Богу
А може й не знала.
Аполлоне, Боже мій,
Поможи мені, благаю!

Прекрасна меланхолійна музика

Прекрасний хор. Дуже незвичне для мене звучання