This is a story of a woman I met when cycle touring with my (now ex-) partner from the West to the South of Ukraine in 2018. It still hurts to remember. And I still feel helpless thinking about similar situations. But still sure that telling such stories is crucial
У першій частині "Вже не болить" я розповідаю історію домашнього насильства селянки, яку зустріла під час велоподорожі Україною цього літа. Вона переплітається з моєю особистою історієї емоційного насильства. Тут я теж розповідаю чужу історію насильства, яка, водночас, є дуже рідною.
В дорозі ми зустрічали дуже різноманітних людей. Їхні історії буває заставляють нас ледь стримувати сльози співчуття та кулаки гніву, інколи заставляють задуматися про глобальне, інколи просто посміятися чи подивуватися що це було. Ця історія життя ще однієї селянки, яка нагодувала нас при дорозі, більше належить до перших. В кінці є посилання на ресурси та факти про домашнє насилля