Після міграції на новий домен пост втратив майже всі зображення, то я відновила їх (прийшлось трохи помудохатись) і вирішила опублікувати наново, щоби нагадати вам про цю неймовірну подорож. Ми стартували в середині березня 2018. Було -10 градусів. Думали скинемо зимовий одяг в Стрию, може в Ужгороді - він же південніше, ну може в Кошіце...
Пригоди почалися ще на вокзалі. ... Нас зупиняє поліція і просить всіх вийти з автобуса з речима...
Звісно ж, мені буває страшно...
Я завжди питаю "хіба я схожа на проститутку?"...
Але я вибираю іти на цей ризик, бо винагорода часто того варта . . .
Ми боялися, що не зможемо виїхати з Ріу, бо далекобійники вийшли на страйк. Тоді ми ще навіть не здогадувалися що це означає, яких масштабів це набуде. Але Міка через тиждень мав бути вдома - робити презентацію про свої подорожі. . . .
Я знову збираюся в дорогу! Цього разу тільки на 3 тижні і з конкретною ціллю візиту. Ця подорож буде відрізнятися від моїх попередніх...
Бразильці дуже релігійні, переважно римо-католики. Проте, їх дуже-релігійність відрізняється від західно-української, вона якась дуже дивна, як на мене...
Попри католицизм, у Бразилії існують і процвітають ще й інші дивні релігії. Такі як Кандомбле, Умбанда, Тамбор джі Міна... Ці релігії є дикою сумішшю "цивілізованого" європейського монотеїстичного католицизму та "дикунських" африканських політеїстичних релігій...
Є ще дідок Інгі Крісту, який є втіленням самого Ісуса Христа...
Перший вечір пішов на адаптацію до часового поясу - мене вирубило 5ій вечора і я проснулася аж зранку наступного дня. На другий день ми трішки вийшли в місто і пройшлися по головній вулиці, повній банків і торгових центрів. Тут ми дізналися що відбувається в країні - люди вийшли на протест....
Недавно я вийшла заміж за хлопця з Бразилії. Ми познайомилися в кінця травня 2017 року. Міка вже 10 років не живе у Бразилії, але майже щороку літає до бабці, яка його виховала, на день народження у середині березня. Цього року він запросив мене до Бразилії...