Я знову на ровері. Я дуже-дуже втомилася від буднів, від проблем. Мене вже навіть активізм не тішив. Я звикла подорожувати в середньому 3 міс. в рік. Місяці 2 влітку і місяць взимку. А з пандемією у 2020 році я більше, ніж на 150 км від дому і 3 тижні ніде не їздила. Мені почало бракувати зміни обстановки, вражень, фізичних випробувань. Я почала дуже лажати – забувати, запізнюватися, думалка погано працювала, голова боліла. В один момент у травні я зрозуміла, що з мене досить сидіння перед комп’ютером у телеграмі, тому почала готуватися у новий велотур.

Як зазвичай, велика подорож почалася із запізненням. Цього разу на 1,5 тижні. Після довгих поневірянь, змін планів по кілька раз на день щодо квартири, де живу останніх півроку, розхаращування і безпосердньо пакування в дорогу годин шість (замість очікуваних двох) я стартувала, нарешті.

Якби не брат і Міка, то стартувала би ще на 2 дні пізніше і це було би ще болючіше. Серйозно, Олесь, я тобі безмежно вдячна за допомогу, що ти взяв мене за руку і провів через критичні моменти. Твоя присутність зробила процес розхаращення і пакування менш болючим.

І Міка, дякую особливо за технічну допомогу, науку велотуру. Без тебе цей тур мабуть був би нереальним, або ж дорожчим утричі, мабуть.

Дякую, хлопці!

Стартувала о 6ій вечора 15.06, залишила в кімнаті хаос, забула взяти дошку для нарізання, сочевицю, яку промила зранку, не знайшла дзеркало на велосипед і насос (не уявляю чому їх не виявилося у валізі з іншими речима для подорожі).

Проїхала десь 25 км від Стрия до лісництва у Пустомитівському районі, де я зупинялася на обід минулого літа і мені допомогли дещо підкрутити. Було дуже важко без підготовки, але хотілося заночувати в лісі, тому я повторювала мантру, яку вивчила місяць тому “ще трошки і це все закінчиться”. Після цього вперше в житті мені болять стегна і боляче сідати. Біль у тому місці хороша ознака – я не навантажувала коліна.

Я щаслива нарешті-нарешті вирватися, залишити позаду буденні клопоти, від яких відчувала страшенну втому останній місяць. Мене навіть пагорби, на яких я випльовую легені тішили. І набридливих кусючих комарів я вітала як давніх сусідів. Набридливих, але по-своєму милих і рідних. Мене попередили: “Після дощу там комарів буде багато. Обережно”. Почухавши укус і вигнавши особливо наглих з намету, відписую: “Вже пройшла бойове хрещення :)”

Ну і як може не тішити призахідне небо?! Один погляд уверх дух перехоплює. Ті всі форми, фігури, кольори і відтінки, коли сонце перламутрить хмаринки. Від цієї краси дух перехоплює і я не знаю плакати мені чи кричати, чи краще вже мовчати, щоби може раптом на відлякати цю красу. Хочеться усьому світу показати. Якось і вам покажу – от налаштую фотоапарат.

Свобода!!!

І навіть те, що шия болить коли пишу це сидячи згорблена в наметі мене тішить.

Єдине, що не тішить – мій живіт, який нерадий, що я закинула у нього стільки кисло-солодких сухофруктів і халви. Але сподіваюся нам вдасться домовитися за допомогою пілюль від лікарки. Мені ж треба десь брати швидкі калорії вдорозі, а шоколодні батончики надто швидко набридають.

Я намилилась їхати через Кам’янець-Подільський і Хмельницький на Південний Схід країни – Товтри Херсонські, скупатися в обох морях, перетнути пустелю і ріку Дніпро, заїхати у міста Запоріжжя і Дніпро. У містах хочу дуже зустріти телеграм-подруг з надією, що вони стануть справжніми подругами. Можливо з однією із них ми покатаємося трохи автостопом.

Зараз я під Кам’янцем на кілька днів відпочиваю з дороги, дописую цей пост, накидаю новий, погуляю по місту, виперусь.

• 

• 

• 

---

Якщо у вас може раптом є бажання мене підтримати, то є кілька способів:

1. Розказувати про мене і мій блоґ друзям-родичам-знайомим і чужим. Можна давати лінк на телеграм також https://t.me/sketchesofalife – там я пишу частіше, але не так глибоко і розлого
   
2. Матеріально – закинути копійчину на картку 4441114425247523

Мої основні витрати:
Їжа – сухофрукти і халва на 2 тижні = десь 300 грн, крупи та овочі = 150 грн, обід у кафе 3-4 р./тижд., 1 обід = 30-40 грн.
Спорядження – потребую ще 1 пляшку (одна мала, а інша віддає пластиком, тому хочу металеву) 300-1000 грн, чехол до фотоапарату 50-100 грн.
Проживання в готельчику (відпочити від людей, перетравити враження і підготувати ще нарисів з життя вдорозі) – 3-4 р./міс., 1 ніч = десь 500 грн
Розваги, сувеніри, ін. непередбачені витрати – поняття не маю скільки це може коштувати

3. Допомогти знайти вписку у Херсонській обл.
   
4. Зворотній зв’язок щодо самого письма. Я ж хочу краще писати – красивіше, емоційніше, яскравіше, чіткіше. З цим краще пишіть у приват на тг @nastasime чи емейл [email protected]