Прочитала дуже актуальну статтю “Зі сміттям на вибори: як українські партії просувають екологічні ініціативи”.

У цій статті авторка аналізує програми охорони довкілля, з якою партії ідуть на вибори. Мені сподобалася інформація у цій статті, бо судячи з термінів, які вживає авторка, вона розбирається у темі і робить слушні зауваження.

Зі статті я зрозуміла, що більшість “зелених” програм є дуже абстрактиними і вказують, що ті, хто їх писав не розбирається у темі, або ж їм просто байдуже на довкілля. Вони вписують такі абстрактні обіцянки як “вирішити сміттєву проблему” чи “зберегти Карпати». А найцікавіше, коли партії починають обіцяти речі, які вони в принципі, не можуть виконати. Наприклад прийняти необхідний закон у парламенті або загальнонаціональну стратегію на рівні уряду. Хоча жодна місцева рада чи міський голова не має таких повноважень.

Журналістка подає список партій, які мають «зелений» пункт у своїй програмі і навіть кілька партій, які мають повністю «зелену» програму. “Екологічна альтернатива” (Київ), “Еко партія” Берези (Київ та Луцьк) та “Партія зелених України” (Дніпро, Запоріжжя та Херсон). Знаю, що “Екологічна Альтернатива” сформована з урбаністів та еко-активістів. Як на мене це дуже круто! Якщо таки вони пройдуть, то, думаю, місто почне дихати, людей будуть слухати. Так і має працювати представницька демократія – спеціалісти з певних сфер ідуть до влади, щоби застосовувати свої зання та навички у тій сфери на благо громади і собі, як частині громади. Зараз у світі представницька демократія перетворилася на якийсь цирк. Ми часто змушені обирати не серед тих, хто вже щось зробив для громади, а серед тих, хто красивіше обіцяє і має більше бабла на розкрутку.

Загалом, стаття нагадала, що вибори це про критичне мислення. Мій принцип – дивитися хто що вже зробив для громади і необов’язково по «зеленій» програмі. Авторка статті слушно говорить «Не варто чекати, доки такий запит [охорона довкілля] з’явиться і змусить депутатів пропонувати “зелені” ідеї.» Думаю, якщо кандидат і раніше робив щось доброго для громади, дослухався до прохань і потреб, то не відмовиться і від турботи про довкілля.

Ну і до теми виборів, ЦВК створили дуже крутий курс “Просто про Вибори”. Він крутий своїм форматам – ніби-то чату між відомими діячами та мислителями з дуже різних епох і країн, у т.ч. нашої країни. Також у чаті є Диванний експерт, який каже що всьо плохо і вибори це частина світової змови проти людства. Є там і Виборець і самі ЦВК. Цей чат є дуже кумедним, бо час від часу там кидають мемчики і відяшечки, у яких теж все дуже просто пояснюють про вибори. Там навіть є котики!

Ось зміст курсу: Про вибір, вибори та демократію; Про виборчі права та легітимність влади; Про принципи виборів; Про виборчі системи; Про організацію виборів; Про голосування та розподіл мандатів.

На жаль, я закінчила тільки 2 частини першого розділу. Але до наступних виборів я його точно пройду і краще підготуюся загалом.