Вордпрес запропонував мені запостити статистику мого блоґу за минулий рік. Спочатку думала додати кілька речень “від себе” про те, що я писала тут, але мене понесло, трохи. Тому, читайте мій підсумок року, найяскравіші спогади

2015-го року я постила трохи провокативних думок. Переважно думки на захист миру, чомусь, викликали найбільше коментів (на фб, правда). Досі не розумію як люди не розуміють, що тільки Любов врятує світ… Про це я ще буду і надалі писати, бо думок ще багато є і є люди однодумці, які краще розбираються у політиці та історії, ніж я. Є і ґуґл, який теж на моїй стороні, хоча нечасто.

Були і пости на тему жіночності, переважно з точки зору фемінізму. Також писала про свої лікарняні будні. Лікарня була паршивою і “сокамерники” теж не подарочок, але якось я то всьо побачила потім з кумедної сторони і вийшли непогані описи.

Взагалі, рік був дуже контрастним, точно roller-coaster (то американські гріки, хто не поняв). Дуже багатим на враження та емоції… То друг помирає перед Різдвом, то я руку ламаю. Період в гіпсі теж сам по-собі був roller-coaster. Але загалом ці 4,5 місяці мені пішли на користь – я дуже добре відпочила психічно – ніяких турбот, обов*язків, очікувань від когось, постійні відвідувачі, навіть нові знайомства, багато книжок прочитаних (власне я повернула собі знову смак до читання художньої літератури, який трохи було пропав до цього часу), творчість (розмалювала картину, яку подарував друг ще на д/н, кілька своїх малюнків зробила – переважно ілюстрації до “Веранд” гурту Плесо). Зрештою, як зняли гіпс я по-справжньому відчула щастя бути живою і цілою. Я тішилася кожній травинці, кожні краплинці дощу, кожній комашці, кожній пташці під сонцем. Ех!.. Це важко зрозуміти, навіть мені теперішній..

 Фото0329 Фото0352

Літо у мене почалося, відносно, пізно – десь аж у серпні. Захищала права дерев і обговорювала свого улюбленого Еріха Фромма.

Побувала знову в Одесі – там знайшла класні місця і цікавезних людей. Оскільки я так і не написала про Одесу до кінця 15го року, то коротко напишу тут. Цікаві місця:

  1. магазин хіпстерських та не тільки Happy Pills + бар з інтригуючою рекламою при вході Фото0114 Фото0115 Фото0117 Фото0128 Фото0133 і хлопцем з укулеле.
  2. Обсерваторія в самій Одесі (в якомусь парку з атракціонами, тобто біля парку). Вперше побачила зірки через науковий телескоп. Вони виглядали неймовірно красиво – ядро блідо жовте і навколо сяйво або голубе, або ж фіолетове. Запам*ятала тільку назву Арктур.

Про Одесу таки треба написати окремий пост – надто багато цікавих місць там знайшла

Цікавезна людина – розрив шаблону уявлень про дівчину. Вона – моя ровесниця,  завжди має мін. 1 коханця, багато матюкається, курить, бавиться наркотою, за походженням уральська татарка. Але вона доволі красива і дуже талановита – сама вивчила кілька мов і далі вивчає, гарно співає (не здивуюсь, якщо і на чомусь грає),  прекрасно малює. Вона дуже розумна – з нею можна поговорити і про космос, і про філософію, і ще багато про що (крім політики). Вона багато подорожує. Коротше кажучи – бере від життя абсолютно все. Так подумати, вільнішої людини я не зустрічала, мабуть.

Цього ж літа я відновила діяльність свого клубу англомовних тусівок In Lime. З новим лого, з невеличкою, але дружньою командою, з новим ідеями та кардинально іншим підходом до діла. Я почала вивчати мистецтво ведення бізнесу і це, насправді, дуже цікаво і не так легко як здавалося раніше і як здається в теорії. Але ми знову класно тусимо і смачно їмо.

Були ще туси у мене на даху  зі стриптизом на тверезу голову (тут у подробиці не буду вдаватися, тільки скажу, що все було у межах розумного).

Було перше в житті сходження на Говерлу і проходження Чорногірського хребта (я думала, що сконаю – 4,5 міс. в гіпсі таки далися взнаки).

Далі трохи покаталася Европою автостопем, про що краще розповім, нарешті, окремо.

А після Європи цього ж року були Ін Лайм квартирники усіпшні та не дуже, святкування нашого з Юльцею д/н разом – крутезна вечірка з купою крутезних друзяк, які принесли купу крутезних подарунків, а миїм зробили дивну, але смакоту.

Сам Новий Рік зустрічали у с. Ямельниця (Сколівський р-н) вдома у друга друга. Було афігезно і по-домашньому затишно. Показали місцевим бабулькам живого німця,  самі подивилися на них кумедних, але мудрих. Тут  фотки якщо кому цікаво.

Ось так і пройшов мій 2015-ий рік. Все що сталося мало статися, бо не сталось би того, що сталося і що має статися.

На 2016-ий  побажаю собі більше крутезних тус Ін Лайм і не тільки, більше подорожей, більше сміху і веселощів. А ще побпжпю собі визначитися з роботою, а краще швидше скласти хоч приблизний план на цей рік, щоби встигнути зробити більше, а що не встигнути цього року, то зробити наступного року.

А тут нижче статистика від Вордпресу, якшо кому цікаво

The WordPress.com stats helper monkeys prepared a 2015 annual report for this blog.

Here’s an excerpt:

A San Francisco cable car holds 60 people. This blog was viewed about 570 times in 2015. If it were a cable car, it would take about 10 trips to carry that many people.

Click here to see the complete report.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *