It feels so good to just be alive! It is such a wonderful feeling to be able to walk, to spread your arm(s) greeting fresh wind! It feels so great to be able to see the stars quietly appearing in the sky, to see the day slowly turning to night. It is amazing to breathe in deeply…
the world gone mad
Щось не те зі світом відбувається.. Ні, ну серйозно. Ще з самого початку року. Спочатку Дізік помирає, потім друг переїжджає до Києва раптово і без попередження (ніколи не любила це місто), я руку ламаю, півтора місяця з вертольотом, один на грані депресії, інша в секту потрапила, вертольот не допоміг, мене оперувати будуть ну і в країні…
час для роздумів ч. 2 carpe diem!
Цього року дуже багато велоподій припадає на весну. Я їх всіх успішно пропускаю.. Друзі в гори збираються - успішно пропускаю... Ще якісь штуки, що відкладала на потім успішно пропускаю... Я зрозуміла одну просту істину - ні в якому випадку не можна відкладати життя на потім, особливо через таку дрібницю як робота. Хочете в гори? Збирайте…
Час для роздумів
Є у мене дві дуже хороші подруги Юлі, які мене час-від-часу "розчехляють". Сьогодні мала чудову нагоду поспілкуватися з обома. Скажу, що складно так з такою штукою як у мене ходити, навіть просто жити. Дуже складно і фізично і морально. Але пост не про це. Одна з Юль мене розчехляє коли я довгий час займаюся чимось,…
Лікарняні бабульки ч.2 05.04
Ну от, скажіть мені, будь-ласка - як можна стільки триндіти коли ніхто тебе не слухає взагалі?? Ну є ж такі люди. До всього доброго, вона говорить тільки про себе, ну ще інколи про свого сина психолога-космогенетика чи то психогенетика-космолога, який дуже любить Схід і постійно їздить на семінари. Я приходжу після екзекуції ледь жива у…
Лікарняні бабульки ч.1 04.04
Я "живу" з двома бабульками в палаті. Одній 60, іншій під 80. Цікаво дуже спостерігати як щодня до бабці Миросі приходить донька Любця і доглядає за мамою. Бабця лежить зі зламаним бедром, вона з "лежачих", що мають конструкцію в нозі. Десь недавно читала, що ми будемо віддавати своїм батькам у старості стільки ж, скільки вони…
Природа жартує. Лікарняні будні 01.04
Читати під музику Астора П*яцоли "Весна" Погода сьогодні явно жартувала з нами. Хоча цей жарт був величним і прекрасним. Сиджу я на підвіконні палати на 9-му поверсі і спостерігаю як в далечі щось дивне відбувається в небі і бушує над містом. Сіра стіна суне на нас - не то сніг, не то дощ. За хвилину-дві…
Пироги. Лікарняні будні 31.03
Що ж, сьогодні остаточно вирішилася подальша доля моєї рученьки... Вени мої вирішили не чіпати - їм надоїло бігати за мною і вони просто забили (мені таки пощастило з лікарем). У другий кінець коридору я все ще намагаюся не потикатися, щоправда, - там знаходиться кімната жахів для ходячих (принаймні для мене) під назвою "МАНІПУЛЯЦІЙНА"... У перший…
hospital=hospitality? Лікарняні будні 29.03
Якщо hospitality це - "гостинність", то hospital мало би означати "гостинний". Що ж, мені пощастило з лікарем - Ісаков Андрій Юрійович хороший і з почуттям гумору, решта персоналу - нормас. Були би чудові, якби годували нормально, не помиями і не намагалися взяти кров з моїх вен, а ще якби не нагадували час від часу "тижходяча". Вони не уявляють…
Мої дітиська. Лікарняні будні 28.03
Валяюся я собі в лікарні з рукою в гіпсі розмальваним котиком, тюльпанчиком і якорем як у моряків татуха і тут дзвонить до мене дівчинка Даша з гуртка. Ми у п'ятницю мали виступати з ляльковим театром в скайпарку. Але вийшли вони без мене. Дітиська, звісно ж, облажалися, бо не мали з собою сценарію і трохи не…