It feels so good to just be alive! It is such a wonderful feeling to be able to walk, to spread your arm(s) greeting fresh wind! It feels so great to be able to see the stars quietly appearing in the sky, to see the day slowly turning to night. It is amazing to breathe in deeply the evening chill, to fill your breasts with this freshness and the sweet scent of jasmine.
Two weeks ago my huge and heavy cast-metal construction wаs taken off for 2,5 days and I could finally walk freely. I was lucky there is a garden full of grass and trees at the hospital where I stayed. I could simply go out and sit under a tree reading or listening to music. It was the first time in two months that I was just sitting in the nature. I was so happy to stand soaking under the rain! I felt so free, so alive! . The beauty of the grass, of a little brown squirrel jumping from tree to tree, a little green caterpillar climbing my leg – it was all so touching. I was even glad to be bitten by the young nettle. I almost cried of joy! I felt like never in my life I saw anything more beautiful than this!
For two months I was dreaming of this all. I was dreaming to just walk out and be in the nature. Please, let me remember these feelings forever. Please don’t ever let me forget how good it is to be alive!
Daisies are in bloom
The sky is about to cry
Has my summer come?
Так добре просто бути живою! Це таке чудове відчуття – могти ходити, відкрити руки(у) і привітати свіжий вітерець! Так класно могти бачити як зірочки непомітно з’являються на небі, бачити як день тихенько перетворюється на ніч. Це просто неймовірно, коли ти вдихає на повні груди вечірню прохолоду і наповнюєшся свіжістю та солодким ароматом жасмину.
Два тижні тому з мене зняли велику та важку металево-гіпсову конструкцію на 2,5 дні і я могла нарешті вільно гуляти. Мені пощастило, що на території лікарні був сад повний, дерев, травички, комашок, ще й з білочкою. Я могла собі просто вийти і сісти під деревом читати чи слухати музику. Я була така щаслива просто мокнути під дощем, чути як небо злиться і от-от поллється як з відра! Я почувалася такою вільною, живою! Це було вперше за 2 місяці, що я ось так просто сиділа на природі. Ця краса травички, коричневої білочки, що скаче з гілки на гілку, маленька зелененька гусениця, що повзає по моїй нозі – це все було настільки прекрасно! Я навіть зраділа молоденькій кропиві, що мене пожалила. Хотілось плакати, кричати від щастя! Я почувалася так, ніби ще ніколи в житті я не бачила нічого прекраснішого, ніж це!
Два місяці я мріяла про це все. Я мріяла просто вийти і побути на природі. Будь-ласка, дайте запам*ятати мені ці відчуття назавжди! Будь-ласка, не дайте мені забути як добре бути живою!
