Я нарешті повертаюся до світу Зеномор'я , щоби завершити цю оповідь! У цей нелегкий час мені як ніколи хочеться зануритися у чужі історії, які зовсім не пов'язані із жахами війни. Краще у такі де нема глибокої драми. Хочеться чогось доброго, розміреного, щоби можна було зануритися в історію і видихнути з полегшенням хоч на якийсь час. Тому я вирішила нарешті повернутися сюди.

У "Техану", четвертій книзі циклу, дорослішання відбувається через подолання дитячої травми а також, прийняття своєї вразливості. У цй книзі найбільше видно вплив фемінізму на Урсулу. Фемінізм це про можливість вибору. Жінки Земномор'я кидають виклик усталеним нормам патріархату. Урсула також задається питанням у чому сила чоловіка.

Друга книга відрізняється від першої і третьої, бо тут розповідається історія дівчини, не Ґеда. Тут явно відчувається вплив фемінізму на світогляд Урсули. У цій книзі ми спостерігаємо дорослішання дівчини, яке у патріархальному світі відрізняється від дорослішання Ґеда і Арена. Вони - чоловіки і самі обирають як їм жити, куди іти, чим займатися. У Тенар же, такого вибору нема.

Спутитися у найтемнішу пітьму, пройти гори скорботи і стати королем. Наскрізьною темою цієї книги є безсмертя.

представляю вашій увазі перший повноцінний пост у новій домівці - огляд циклу романів Урсули Ле Ґуїн "Оповіді Земномор'я". Це було доволі неочікувано. Книга збірник романів циклу "Оповіді Земномор'я" - чи не перше фентезі (після Гаррі Поттера), яке мене затягло.