Якось мене запитали “Я хочу жити більш екологічно. З чого мені почати?” Я почала розказувати про “Применшуй — Перевикористовуй — Переробляй”. Мені відповіли “Це все добре, але це принцип. Мені потрібні конкретні кроки. Точніше крок. Який найперший крок я можу зробити?” Недовго думаючи, я відповіла “Почни з пластикових пляшок. Це – дуже цінний матеріал для переробки”. Ось так просто. І дуже потішилися з того – “Все геніальне – просто!” А тепер я згадала про той довгий пост, що я опублікувала десь півроку тому. Там багато порад і принципів, але це може заплутати і розгубити людей, які тільки ступають на стежку екологічного життя. Тому я вирішила написати цей короткий пост з чотирма найпростішими кроками для початку.

Отож, для тих, хто починає робити свій побут більш екологічним, найпростіші 4 кроки допоможуть у цьому – пластик, батарейки, макулатура, скло.

Пластик, точніше пластикові пляшки та інший пластик типу 1 PET або PETE – вид пластику, який приймають і переробляють майже всюди. Скидайте тільки цей вид пластику у спеціальні сміттєві контейнери (зазвичай це сітка). Інші види переробляють не всюди, бо для цього потрібні інші технології, ніж для PET 1. Дуже бажано їх максимально стиснути. А як трапилось, що нема можливості донести до спеціального контейнера і викидаєте пляшку у загальне сміття, то теж максимально стисніть, але не закривайте кришку (щоби під тиском іншого сміття вона ще більше стислася).

У деяких місцях приймають плівки пластикові і кульки маєчки, але я особисто не знаю точно які саме плівки і які з усіх кульків є мажчками, хоча бачила пункт прийому на вул. Науковій у Льовові. Тому можете спробувати залишати кульки та плівки (але чисті, без залишків їжі і якось в купі, щоби не розліталися) біля смітників.

Скло – почніть з пляшок з-під пива (найбільш ходовий товар), далі можете залишати біля смітників (чи, за наявності, скидати у відповідний контейнер) пляшки з-під вина і банки. Бите скло, на жаль, мало де приймають, тому його не так підбирають. Але спробуйте – може раптом у вашому мікрорайоні неподалік приймають склобій. (Івано-Франківська компанія, яка приймає склобій – номер на фото нижче і сторінка за посиланням)

Макулатура – збирайте папір в окремий мішок чи коробку і залишайте його теж біля смітників – ті ж люди, що збирають скло, втішаться і макулатурі. Тільки майте на увазі – коробки типу тетрапак з-під соку і молока не приймаються, бо вони зроблені з шарів пластикової плівки, паперу і фольги. Для переробки тетрапаків потрібна інша, складніша технологія, яка, на скільки мені відомо, є лише у Харкові та Києві. (Намагалася дізнатися точні адреси пунктів чи хоча би точно які міста, але відкривши 10+ сторінок, мій пошук не дав очікуваних результатів. Написала компанії Tetra Pak – запитала де є пункти прийому чи переробки. Очікую відповіді).

Також переробці не підлягають картонки з-під яєць, салфетки і туалетний папір – вони вже на останній стадіїї переробки. А вологі серветки – взагалі виготовлені з синтетичної тканини, тому це аж ніяк не макулатура.

Паралельно з цими кроками я пропоную дещо складніший крок, але мабуть найважливіший крок – сортувати токсичні відходи такі як: батарейки, люмінесцентні та енергозберігальні лампи, ртутні термометри, електронні та електричні відходи, фармацевтичні відходи, аерозолі, фарби та лаки. Власне, найпростіше почати з батарейок – багато супермаркетів, ЦНАПів та інших публічних установ мають коробочки для прийому батарейок. Коли заходите у місце, де може бути пункт прийому таких відходів, просто огляніться навколо чи запитайте у працівників чи приймають вони батарейки чи інші небезпечні побутові відходи. У Львові та деяких інших обласних центрах є еко-бус, який приймає небезпечні побутові відходи. (Тут є графік стоянок у Львові. Таблиця з пунктами прийому небезпечних відходів у Львові. Актуально на 2015 рік, тому телефонуйте та уточняйте).

Протерміновані ліки повинні-би приймати аптеки, але по-факту, далеко не всі приймають. Тому, якщо маєте бажання зробити щось ще для довкілля, запитайте наступного разу як будете іти в аптеку – а раптом. А як дізнаєтеся де приймають, розкажіть іншим і мені у тому числі.

Пишучи цей пост я усвідомила, що принцип “Применшуй — Перевикористовуй — Переробляй” для початківців має втілюватися у протилежному порядку. Так значно простіше. Тобто спершу треба навчитися сортувати відходи, потім перевикористовувати речі, і аж тоді можна навчитися продукувати менше відходів. Якщо ви хочете, щоби ваші сусіди/батьки/дідусі-бабусі менше забруднювали довкілля, то ось вам чотири кроки, які ви можете їх навчити. Але най-найперше і найпростіше це таки викидати пластикові пляшки у спеціальний контейнер і здавати батарейки, бо це – токсичні відходи, які мають найбільше пунктів прийому.

Отож, підсумую. Переверніть піраміду принципу поводження з відходами:

1 – Переробляйте

Тобто сортуйте відходи. Натрапила на статтю зі списком та інтеарктивною картою пунктів прийому різних побутових відходів у Франківську. Але не зважайте на головну картинку – вона дезінформує, особливо щодо паперу.

А – пластикові пляшки та інший пластик типу PET 1. Максимально стисніть і викиньте у відповідний контейнер.

Б –  макулатура – сюди не відносяться тетрапаки, туалетний папір, серветки сухі і вологі, картонки з-під яєць. Усе решта залиште біля смітників чи викиньте у відповідний контейнер.

В – скло – почніть з пляшок з-під пива. Залиште їх біля смітників чи викиньте у відповідний контейнер.

Г – батарейки та ін. небезпечні побутові відходи. Почніть з батарейок – багато публічних закладів мають коробки для використаних батарейок, просто уважніше гляньте і розпитайте.

2 – Перевикористовуйте

як навчились сортувати, тоді давайте речам їм, друге, третє і четверте життя, і скільки можна. Тоді вже применшуйте.

3 – Применшуйте

кількість сміття, що продукуєте, коли перші два кроки освоєні. Уникайте того, що найближчим часом, зрештою стане сміттям. Беріть тільки необхідне. Якщо вже взяли, то користуйтутеся доки не розвалиться остаточно, тобто перевикористовуйте. Аж тоді вже переробляйте, тобто сортуйте.

П. 2 і 3 детальніше описані у попередній статті

Для тих, хто вже практикує вище описане і хоче робити більше для довкілля, загляньте у мій попередній пост на цю тему. А ще почитайте книгу “Дім нуль відходів“. (Попереджаю, її можуть продавати запакованою у пластикову плівку, хоч це і абсурдно звучить. Принаймні так є в онлайн-магазині yakaboo.)

Що ви практикуєте для покращення екології? Якими джерелами надихаєтеся? Чи маєте доповнення до того, що я написала? Чи може раптом заперечення?

П.С. Коли я розказала це людині, яка вже практукує екологічне життя, їй ця ідея починати з пляшок, здалася дивною і не зовсім правильною. Так, це може нелогічно, але дуже інтуїтивно, як на мене.