У попередній статті я розповідала про важливість турботи про довкілля. Там я навела деякі факти, що показують наслідки нашого негативного впливу на екологію Землі.

Але перед тим як розповідати про свої практики, хочу наголосити, що я, як і всі люди, часто знаю як правильно, але далеко не завжди так роблю, але то діло звички і бажання. Крім того, я не практикувала це все своє життя, а швидше протоягом життя я отримувала знання у цій сфері і по-трохи впроваджувала їх у життя. У цій статті, я покажу що вже роблю і розповім про основні принципи та правила, керуючись якими кожен може зменшити свій сплив на довкілля.

На мою думку, слід починати з себе, подавати приклад своїми діями. Знаєте як зазвичай утворюється сміттєзвалище, принаймні на Україні? Хтось один кинув якусь упаковку “Ніхто не помітить, нічого старшного від одного папірця не буде”. Потім другий кидає “Ще один стаканчик ніхто не помітить”. Далі третій-четвертий так само думають, а наступні вже думають, що тут смітник і приносять туди цілі мішки зі сміттям. Згодом це місце перетворюється у сміттєзвалище.

Нижче я розповім про основні правила та принципи, користуючись якими, ви можете зменшити кількість відходів та негативний вплив на довкілля загалом.

Найосновнішим є правило на картинці нижче.

3-rs-diagram_800_resize_q95
Зменшуйте кількість відходів. Перевикористовуйте. Переробляйте те, що не можете перевикористати

Що ви можете зробити, щоби зменшити кількість відходів?

REDUCE ЗМЕНШУЙТЕ

Нова етика обіцяє рай за умови, що багаті залишаються жадібними і витрачають свій час на заробляння грошей, а маси дають волю своїм прагненням і пристрастям і купуючи все більше і більше. [Споживацтво] це перша в історії релігія, чиї послідовники дійсно роблять те, що їх просять.

Ювал Ной Харарі “Сапіенс. Коротка Історія Людства”

Свідомий, значить озброєний. Так каже приказка? Ось кілька речей, які я практикую і рекомендую:

Declutter, позбуваєтеся непотребу.
Кілька років тому я натрапила на книгу японки Кон Марі “Викинь мотлох із життя”. Вона розповідає що і як викидати та як знаходити місце речам, що залишилися. ЇЇ метод прибирання базується на інтуїції, на відчуттях, чим дуже відрізняється від подібних книг. Я почала з одягу та книг, за її порадою. Зібрала в купу весь одяг, який накопичився ще з дитинства і винесла більшу частину (кілька мішків) в контейнер біля церкви. В результаті, я побачила, що у мене достатньо справді хорошого одягу! Мені майже нічого не треба купувати. Це було прекрасне відчуття полегшення і захоплення усім цим красивим одягом, який був просто захований.
Книги та диски я продала, роздала знайомим і бібліотекам (останні були дуже раді і вдячні). До речі, центральні бібліотеки часто розприділяють книги та диски по інших бібліотеках – в села, в тюрми, в районні відділення.

Уникайте лишньої упаковки
Переважна більшість сміття, яке опиняється на сміттєзвалищах чи де-інде це упаковки, тому я завжди намагаюся брати товари з меншою кількістю упаковки. Також я надаю перевагу паперовій упаковці, а краще продукту на вагу, бо тоді я можу взяти свою тару і не платити за упаковку до того ж. Це доволі просто в супермаркетах. А от коли маєш справу з людьми особисто, то тут, увага! Випробування буває не з простих! Треба твердо стояти на своєму і кілька разів у процесі покупки повторити (на всяк випадок) і бажано пояснити чому ви не хочете брати їх кульочок. Зазвичай жіночки на базарі позитивно реагують “ааа… Та, то вже звичка. Молодець, хоч хтось дбає про екологію”. Загалом, коли іду за покупками, то завжди беру рюкзак чи просту бавовняну сумку на плече – у них набагато легше нести важкості, і кульочки кидаю туди.

Я стараюся купувати продукти у селян, бо у них нема або значно менше пестецидів, вони смачніші, і мають більше вітамінів. Взагалі, надаю перевагу місцевим продуктам, бо тоді до того ж не витрачається паливо на їх перевезення (попит збільшує пропозицію).

А щоби зменшити кількість хімікатів у наших водах, я зазвичай, мию посуд звичайною содою – прекрасно видаляє будь-які забруднення. Чула від селянки, що можна і сирою кропивою мити. Правда, не знаю як тут із жаливом… Може у неї вже нечутлива шкіра. Взагалі, останнім часом все менше і менше користуюся милом. Запах і чистота тіла зовсім не залежить від цього, думаю з руками те ж саме. Ще би якось жирне волосся відмивати без мила… Може та ж сода?

Інший важливий аспект турботи про довкілля, про себе і про тварин – обмежити споживання м’яса, хоча би індустріальних продуктів тваринного походження. Тут я не закликаю різко перестати їсти м’ясо – це може принести вам більше шкоди, ніж якщо ви продовжите його їсти. Я радше закликаю зменшити кількість. Якщо у вашій релігії є поняття посту, то ваш бог, а радше ваше тіло буде вдячним, якщо ви дотримаєтеся посту. А якщо ви не є прихильником жодної з релігій, то “розгрузочні дні” тим не менше, дуже корисні для організму. Я вже якось писала що нам зовсім не обов’язково треба їсти м’ясо щоби бути здоровими.

Про екологічний аспект м’ясної індустрії багато розповідає картинка знизу. Тільки додам, що цю воду часто беруть з рік та озер. Існує навіть приказка “У ріці Йордан залишилося більше легенди, ніж води.”

20190601_005842
Середня кількість зрошувальної води потрібна для виробництва 1000 калорій їжі. Фото з журналу National Geographic Україна зі статті про споживання м’яса.

А стосовно етичного аспекту, то тут все просто – не хочу бути причетною до вбивства та мордування тварин. Взагалі, про тваринну індустрію можна ще дуже багато писати.

Як зменшити кількість відходів, у т.ч. СО2

  • Купуйте у більшому обсязі чи на вагу
  • Думайте чи справді вам потрібно купити це, чи справді треба їхати на таксі
  • Рухайтеся більше (ходіть пішки чи їздіть велосипедом)
  • Діліться, особливо поїздками
  • Пам’ятайте, усе одноразове це – пастка споживацтва

На рахунок покупок, власне шопінгу як розваги, чула і читала не раз, що т. зв. window shopping (споглядання вітрин) приносить стільки ж задоволення, як і власне придабання. Тобто, якщо хочеться піти за покупками заради процесу, то можна піти просто розглядати і приміряти. Я в дитинстві так ходила у магазини канцтоварів.

REUSE Перевикористовуйте.

Як ви можете дати відходам друге життя?

Тут все доволі просто.
У багатьох українців вдома є великий мішок з купою менших кульочків. Мені здається, люди збирають їх, бо інтуїтивно відчувають, що викидати таку кількість чистих кульків якось неправильно. Вигулюйте свої мішечки частіше – беріть їх з собою за покупками!

Пляшки з-під води теж можна і треба перевикористовувати. Беріть воду з дому у маленьку пляшечку, замість того, щоби купувати щоразу воду в магазині. Якщо раптом забули взяти, то можна у кафешці попросити налити склянку, мені жодного разу не відмовили.

З непотребу, тих же кульків і пляшок, можна робити багато потрібних у господарстві та просто красивих речей. В інтернеті інфи про це море, особливо англійською. Ось, наприклад плейлист відео, де вчать робити красу з непотребу

RECYCLE ПЕРЕРОБЛЯЙТЕ

Переробляти вдома сміття складнувато (хоч цілком реально), тому в даному випадку, суть цього правила полягає у сортуванні сміття. Залежно від компанії сміттєперівізника є різні правила сортування сміття – деякі мають 5 різних контейнерів, деякі тільки 1 і то добре. Проте є кілька основних принципів, які допоможуть зрозуміти як сортувати не залежно від того, що просить обслуговуюча компанія. Майте на увазі, що працівникам сміттєзбиральних компаній зазвичай не доплачують за сортування сміття:

1 – у контейнери для пластику, зазвичай збирають тільки чисті пляшки (це пише на самих контейнерах). Все решта я кладу поруч і люди, які заробляють на тому, що здають сміття знають де і що можна здати.

2 – папір, метал, скло я теж кладу біля смітників, бо навіть якби/коли були контейнери, то люди, які риються у смітті зазвичай все чистили і самі здавали.

3 – tetrapak (упаковки від соків і т.п.) та паперові стаканчики є змішаною упаковкою. Тобто, тетрапак зроблений з шару паперу, пластику і фольги. На скільки мені відомо, їх переробляють тільки у Харківські області. А паперові стаканчики теж мають шар пластику для водонепроникності.

4 – загалом, упаковка для переробки повинна бути максимально чистою. Тому, слід мити її перед викиданням, інкаше є імоврність, що вона опиниться на сміттєзвалищі.

5 – батарейки, лампочки (енергозберігаючі та довгі цилідричні), ртутні термометри – стають надзвичайно токсичними, коли опиняються на сміттєзвалищі чи розбиваються. У багатьох містах є точки прийому цих відходів – школи та інші державні громадські заклади.

6 – техніку, яка вийшла з ладу здавайте в ремонт, а якщо не підлягає ремонту, то віддавайте у ті ж місця ремонту на деталі.

7 – фарби та ліки, які вийшли з терміну придатності слід здавати у спеціальні пункти прийому токсичних речовин. З цим, на разі, ще складніше, ніж з батарейками і лампочками. Але, теоретично, заклади, які продали ці речовини можуть допомогти з їх утилізацією. Головне – зберігайте в оригінальній упаковці.

8 – органіку можна викидати у кущі біля будинку. Можна також переробляти вдома на добриво за допомогою спецальних бактерій чи черв’яків.

Розкажіть що ви вже робите і що або чи плануєте запровадити, щоби зиеншити свій негативний вплив на довкілля і покращити якість свого життя. Підказка: крок 1 – поширити цей пост 😉 Крок 2 – перегляньте цю статтю і зробіть нотатки зі своїми висновками.

І на останок – Пісня до Землі. Виконана шітнадцятьма (10+) виконавцями у т.ч. Пол Маккартні і Бон Джові. У мене завжди мурашки від неї бігають по шкірі.

Дякую, що читали! Бережіть себе та довкілля.

One thought on “Екологічне життя. Ч.2 Як?

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *