Нещодавно у Німеччині зарізали двох наших військових. Це жахлива новина, дуже трвожна. Але ще страшніше від того, що це не далеко не перший напад на українців та українок в Німеччині за час повномасштабної війни. Виявляється за останніх півроку цей випадок є четвертим по рахунку злочином проти українців у Німеччині.

Добре говорить Яніна Соколова про цей випадок

У березні вбили молоду українку (і скоріш за все її маму), а її немовля викрали. рососоіянка і її чоловік німець. Цікаво, до речі, як описують життя цієї парочки “Їхній будинок та подвір’я виглядало охайним і доглянутим, а німецькі ЗМІ назвали його ідилічним.”

Перед тим двох підлітків баскетболістів національної зібрної зарізали.

Горів Теґель – найбільший табір для біженців в Німеччині.

А ось два давніші підпали:
Підпалили табір і загинула дитина у 2023
Притулок підпалили і у 2022 А перед тим ще й свастику намалювали на дверях. Символічно дуже так. Нічого не нагадує? 2 св.в. наприклад?…
Хоча, загалом, підпали таборів для біженців не є новинкою у Німеччині. Це вже майже національна традиція.

тут є навіть українські субтитри, автопереклад

І поліція вперто відмовляється побачити тут підґрунтя міжнаціональної ворожнечі. У першому і третьому випадках намагаються це показати як побутову сварку, яка вийшла трохи з-під контролю – “а взагалі вони бухали разом”. Так каже невідомий свідок про останній злочин. Але ну вже дуже важко тут не помітити національне підґрунтя. Особливо, якщо подивитися на інші, давніші злочини:

У січні 2023 на двох українок напали троє русскогаварящіх мужиків
У вересні 2023 дитину в канал скинули за те, що вана українською говорила. На щастя, він фізично не сильно постраждав. Але потім люди дивуються чому ми хочемо позбутися всього рососіянського, у т.ч. мови.
В листопаді 2023 чоловіка з тризубом на шапці побили

Цікава статистика загалом – в період з 24 лютого 2022 року по березень 2023 року в Берліні було зареєстровано 3250 злочинів проти українців.  Серед нападів з тілесними ушкодженнями – постраждалих українців в 2,5 рази більше, ніж представників інших нац. груп

Я вже мовчу про побутові дойоби до активістів та активісток чи намагання зірвати наші акції. Чи про те, що Лесю Українку приписали до рос-мовних ЛГБТ+ письменниць (по-перше, нема доказів, що вона справді мала романтичні стосунки з Ольгою Кобилянською. По-друге, вона ніколи не писала рососіянською і завжди була українською активісткою, то якого прутня?!)

Весело, одначе..
А якщо без сарказму, то сподіваюся, що ті, хто ще шукає хароших русскіх, задумаються над тим, щоби перестати їх шукати і триматися від русскіх подалі. А також зрозуміє чому так багато україномовних українців та українок тиснуть за перехід на українську

Взагалі, у мене це все викликає огиду до держви мого перебування, до системи, яка це толерує… А я є частиною системи… Звісно, тут є прекрасні люди, я знайшла нових друзів, багато людей мені надзвичайно допомогли і прожовжують допомагати. Життя тут загалом комфортніше, ніж у мене було до цього. Але система гниє…

Так, життя тут загалом для багатьох значно комфортніше, ніж було в Україні. Але я, як і багато хто, готові поміняти цей комфорт на безпечне життя вдома.

Ще й Шольц шолциться на рахунок зброї нам… Ну і я вже мовчу про купівлю рос палива обхідними шляхами. Але це інша тема, про яку я час від часу пишу у своєму телеграмі. Ось тут мій канал “Політикування” Але я по-трохи повертаюся сюди і переходжу в інші соціальні медіа. Тому,

Підпишись на розсилку, щоби отримувати сповіщення про нові пости
Sign up to receive notifications about new posts

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *