Я нарешті повертаюся до світу Зеномор'я , щоби завершити цю оповідь! У цей нелегкий час мені як ніколи хочеться зануритися у чужі історії, які зовсім не пов'язані із жахами війни. Краще у такі де нема глибокої драми. Хочеться чогось доброго, розміреного, щоби можна було зануритися в історію і видихнути з полегшенням хоч на якийсь час. Тому я вирішила нарешті повернутися сюди.
This is a story of a woman I met when cycle touring with my (now ex-) partner from the West to the South of Ukraine in 2018. It still hurts to remember. And I still feel helpless thinking about similar situations. But still sure that telling such stories is crucial
У "Техану", четвертій книзі циклу, дорослішання відбувається через подолання дитячої травми а також, прийняття своєї вразливості. У цй книзі найбільше видно вплив фемінізму на Урсулу. Фемінізм це про можливість вибору. Жінки Земномор'я кидають виклик усталеним нормам патріархату. Урсула також задається питанням у чому сила чоловіка.
Друга книга відрізняється від першої і третьої, бо тут розповідається історія дівчини, не Ґеда. Тут явно відчувається вплив фемінізму на світогляд Урсули. У цій книзі ми спостерігаємо дорослішання дівчини, яке у патріархальному світі відрізняється від дорослішання Ґеда і Арена. Вони - чоловіки і самі обирають як їм жити, куди іти, чим займатися. У Тенар же, такого вибору нема.
представляю вашій увазі перший повноцінний пост у новій домівці - огляд циклу романів Урсули Ле Ґуїн "Оповіді Земномор'я". Це було доволі неочікувано. Книга збірник романів циклу "Оповіді Земномор'я" - чи не перше фентезі (після Гаррі Поттера), яке мене затягло.
У першій частині "Вже не болить" я розповідаю історію домашнього насильства селянки, яку зустріла під час велоподорожі Україною цього літа. Вона переплітається з моєю особистою історієї емоційного насильства. Тут я теж розповідаю чужу історію насильства, яка, водночас, є дуже рідною.
В дорозі ми зустрічали дуже різноманітних людей. Їхні історії буває заставляють нас ледь стримувати сльози співчуття та кулаки гніву, інколи заставляють задуматися про глобальне, інколи просто посміятися чи подивуватися що це було. Ця історія життя ще однієї селянки, яка нагодувала нас при дорозі, більше належить до перших. В кінці є посилання на ресурси та факти про домашнє насилля
Що мене робить жінкою? Геніталії і молочні залози? Чи спідниці та сукні і каблуки та біжутерія з блискучими камінцями?
Коли дівчина стає жінкою?
Що означає "бути жіночною", "бути красивою"?
“Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю” Це книжка Анни-Марії Слотер, професорки міжнародних відносин, яка в свій час працювала на Гіларі Клінтон, коли та була Держсекретарем США. Свого роду ця книжка – відповідь багатьом книжкам, які говорять жінкам, що вони можуть все […] via Анна-Марі Слотер “Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо…
Here i am - on the road again. This time only Eastern Europe. I started with Romania. Locals taught me to say"no money" to the drivers immediately cuz it's common there that average people stop cars on the bus stops and pay some money if the want to get from town A to village B. But i also learned to say "no sex". On the first day of my journey a car stops i say as usually "no money" - "But how you pay?" - "no money" - "but i like you"