Уже майже 12 ночі. Ще тиждень тому я ішла спати о 10ій, максимум 11ій годині понад півроку вже… Але от недавно організувала англійський клуб для підлітків. На першому ж занятті дівчатка 8ий клас згадали про цей серіал. Міка каже “Ти маєш подивитися це” з тим щоби бути в курсі чим живуть мої піддослідні. Поцікавилася на свою голову… 2ий сезон… Я сиджу вже 1,5 год намагаюся подивитися серію на 42 хв, терплю паршивий інтернет. Навіть не зважаючи на те, що після перегляду хоча би половини серії, про спокійний сон найближчих 2 год можна забути, я далі сиджу як комок стиснених нервів, як м’ячик який так сильно накачали, що ледь торкнись і він відскочить.

Щось тут не те – мене потягло на прокрастинацію та залежності… Щось у мене сили волі бракує останнім часом… Все почалося тоді як днів 20 тому Міка поїхав до Ромунії (його заросили на TEDx про подорожі розповісти). На щастя, він вже на днях повертається. Ну, до психотерапевта почала ходити знову (до іншої вже), цікаво що вона скаже на це.

Висновок – не ходіть ви, дітки, в Африку, не дивіться на ніч Riverdale. А краще, взагалі не дивіться. Там все побудовано щоби тримати глядача в напрузі, в очікуванні розв’язки, за якою зразу ж слідує нова зав’язка. Серйозно, краще би дивилися про сексі вовкулаків і смазливих вампірчиків з відмороженою некрасунею Беллою. Принаймні, я би вже була в ліжку з цілими нервами…

А ще мені цікаво що ви думаєте з приводу прокрастинації. У мене таке враження, що повернулася стара шкідлива звичка… Пишіть, питайте, не соромтесь.