У першому пості було два дуже типових діалоги. Через кілька днів я знову пішла на базар і цього разу мені довелося повоювати з продавцем.

– Дайте, будь ласка, квашених огірків кілька штук. Але у мій кульочок. – Додаю швидко.
– Та я маю свій новий. А Ви поки витягнете… – Чоловік років 50+ дістає відро з огірками.
– Покладіть у мій кульочок, будь ласка. – Простягаю йому кульочок. У голосі, мабуть, вже чути роздратування, бо я ледь стримуюся.
– А шо старий кульочок кращий за новий? – Тягнеться за кульочком.
– Так, старий кращий. Кульки дуже забурднюють довкілля. – Дуже не хочу пояснювати, але починаю. Проте він мене перебиває.
– Та, я розумію… Але новий же стерильний і всяке таке.
Не пам’ятаю що він там ще говорив, але я твердо стояла на своєму і він таки здався – поклав огірки у мій кульочок.
– Ой, все-одно треба кульок, бо протече і запах в маршртуці буде. Шо люди подумають? – Тягнеться за кульочком знову.
Мені байдуже що там люди будуть думати, а я думаю “Обоже! Серйозно?! Дядько, яка тобі різниця?! Шо ти так хочеш мені всучити свій кульочок?”. Тому тягну руку, щоби забрати у нього огірки і ставлю їх у кульочок, де вже стоїть зелень. – Нічого, я виперу. І я ровером, не маршруткою.
– О, то у Вас є куди покласти? – Таки віддає у моєму кульочку.
– Так. – Я розраховуюся і, нарешті, іду від нього.

Go back

Your message has been sent

Підпишись на розсилку, щоби отримувати сповіщення про нові пости
Sign up to receive notifications about new posts

Warning
Warning
Warning.

2 thoughts on “Базарний активізм. Епілог

  1. Я позавчора теж мав розмову про ці одноразові кульочки. Спитав, чи знають, що їх скоро заборонять? А мені кажуть: так, заборонять, але ж придумають якусь заміну. Тобто люди настільки звикли до одноразового, що думають, наче проблема тільки в тому, що поліетилен не розкладається, а не в тому, що вони своїми звичками провокують надмірне виробництво, яке ж теж має вплив на екологію.

  2. Думаю немає сенсу просвітлювати продавців на базарі, так як вони все життя прожили з пакетами і рахують це благом, а змінювати своє ставлення вже не будуть аж до смерті. Це як пробувати пояснити сліпому шо таке веселка. І треба розуміти, шо бабуся даючи чистенький новенький пакетик бажає тільки кращого, вона неймовірна далека від еко-активізму чи глобального потепління

    В даному випадку думаю можна використати одне з рішень:
    1. Брати з собою контейнери на базар, тоді розсіл з огірочка не потече і ніхто не буде дивуватися брудному жирному одноразовому пакету
    2. Замість одноразових пакетів використовувати торбинки чи паперові пакети. Але в сотий раз використовувати паперовий пакет теж не варіант, він буде неймовірно брудним і смердіти, а продавці на базарі бажаю кращого видадуть новенький пакетик
    3. Ходити у супермаркет замість базару. В багатьох випадках супермаркети більш екологічні і тут ніхто не буде змушувати брати пакет, повна свобода дій

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *