У першому пості було два дуже типових діалоги. Через кілька днів я знову пішла на базар і цього разу мені довелося повоювати з продавцем.

– Дайте, будь ласка, квашених огірків кілька штук. Але у мій кульочок. – Додаю швидко.
– Та я маю свій новий. А Ви поки витягнете… – Чоловік років 50+ дістає відро з огірками.
– Покладіть у мій кульочок, будь ласка. – Простягаю йому кульочок. У голосі, мабуть, вже чути роздратування, бо я ледь стримуюся.
– А шо старий кульочок кращий за новий? – Тягнеться за кульочком.
– Так, старий кращий. Кульки дуже забурднюють довкілля. – Дуже не хочу пояснювати, але починаю. Проте він мене перебиває.
– Та, я розумію… Але новий же стерильний і всяке таке.
Не пам’ятаю що він там ще говорив, але я твердо стояла на своєму і він таки здався – поклав огірки у мій кульочок.
– Ой, все-одно треба кульок, бо протече і запах в маршртуці буде. Шо люди подумають? – Тягнеться за кульочком знову.
Мені байдуже що там люди будуть думати, а я думаю “Обоже! Серйозно?! Дядько, яка тобі різниця?! Шо ти так хочеш мені всучити свій кульочок?”. Тому тягну руку, щоби забрати у нього огірки і ставлю їх у кульочок, де вже стоїть зелень. – Нічого, я виперу. І я ровером, не маршруткою.
– О, то у Вас є куди покласти? – Таки віддає у моєму кульочку.
– Так. – Я розраховуюся і, нарешті, іду від нього.

Підпишись на розсилку, щоби отримувати сповіщення про нові пости

2 thoughts on “Базарний активізм. Епілог

  1. Я позавчора теж мав розмову про ці одноразові кульочки. Спитав, чи знають, що їх скоро заборонять? А мені кажуть: так, заборонять, але ж придумають якусь заміну. Тобто люди настільки звикли до одноразового, що думають, наче проблема тільки в тому, що поліетилен не розкладається, а не в тому, що вони своїми звичками провокують надмірне виробництво, яке ж теж має вплив на екологію.

  2. Думаю немає сенсу просвітлювати продавців на базарі, так як вони все життя прожили з пакетами і рахують це благом, а змінювати своє ставлення вже не будуть аж до смерті. Це як пробувати пояснити сліпому шо таке веселка. І треба розуміти, шо бабуся даючи чистенький новенький пакетик бажає тільки кращого, вона неймовірна далека від еко-активізму чи глобального потепління

    В даному випадку думаю можна використати одне з рішень:
    1. Брати з собою контейнери на базар, тоді розсіл з огірочка не потече і ніхто не буде дивуватися брудному жирному одноразовому пакету
    2. Замість одноразових пакетів використовувати торбинки чи паперові пакети. Але в сотий раз використовувати паперовий пакет теж не варіант, він буде неймовірно брудним і смердіти, а продавці на базарі бажаю кращого видадуть новенький пакетик
    3. Ходити у супермаркет замість базару. В багатьох випадках супермаркети більш екологічні і тут ніхто не буде змушувати брати пакет, повна свобода дій

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *