Ми, нарешті, допетляли до Одеси. Велокомп'ютер показує страшні цифри 1700 км. Такі ж страшні як і Бессарабська гостинність та вітри Буджацьких степів . . .

просто оновлення невеличке без десяток перечитувань та редагувань для тих, хто слідкує і чекає новин

Історія про пагорби та долання перешкод. "Ще один горб! Я не заїду на нього. Я більше не можу і не хочу! . . . Ти можеш. It's all in your head . . . Який прикол себе так виснажувати? . . ."

Жарко. На вулиці 30 градусів точно є. Рюкзак важкезний, явно більше 10 кг. Там як мінімум 1 кг речей, які мені точно не потрібні у Польщі, але я пакувалася і здавала квартиру поспіхом. Cтрашенно натерає пояс, тіло протестує як тільки я беру його в руки. Але ми в дорозі, нарешті! Приїхали в Польщу купувати мені велосипед.